Вранці 24 лютого 2022 р., одразу після телевізійного звернення Володимира Путіна, рашистські війська атакували територію України з Росії, Криму та Білорусі. Почалась війна. Цей рік випускний для нашого класу в гімназії. Заняття перевели в онлайн статус, а в Україні було оголошено військовий стан. Довелося евакуюватися до улюбленого Дніпра, де вже здавав ЗНО для вступу до ЗВО. Набрав 185 балів та став студентом КНУБА (Київського національнного університету будівництва і архітектури). Хронологія подій тут. (Дивись Випускний 2022.)

   Вихідні 4 та 5 вересня супроводжувала чудова осіння погода і ми їх наситили активним відпочинком. 4 вересня - поїздкою всім навчальним класом гімназії на турбазу в п.Шепилове, де відзначили День знань та початок нового навчального року, а 5 вересня всією сім'єю відвідали рок-фестиваль на турбазі "Кривеньке", де я дебютував у складі групи "The Reforme" . Деякі фотографії тут. (Дивимося День знань та рок-фестиваль.)

   Коронавірус трохи відступив і ми зважилися на святкові дні відпочити у Затоці. Готель забронювали заздалегідь. Машинами доїхали до Дніпра, а звідти вже поїздом до Одеси і далі до Затоки. Відпочинок вдався, тепле море, сонце, піщаний пляж, чудова погода. Залишилися незабутні враження та бронзова засмага. Фото тут. (Дивимося Відпочинок у Затоці.)

   Після тривалої перерви вирішили погостювати у м.Дніпро. На цей раз довелося їхати двома машинами. Натхненні темою "Велике будівництво" проклали маршрут коротшим шляхом через м.Бахмут (Сєвєродонецьк-Лисичанськ-Бахмут-Костянтинівка-Покровськ-Павлоград-Дніпро). Їхали сім годин, т.к. на деяких ділянках траси у зв'язку з ремонтом організовано реверсивний рух. Щось сфотографували. (Дивимося Дніпро 2021.)

   Дідусь Михайло має однокласницю з якою вони сиділи в десятому класі за однією партою і після випускного не бачилися 43 роки. Вона запросила нас на відпочинок до Одеси. Поїхали потягом, т.я. Бабуся Олена не може довго в машині їхати (~ 900 км або 12 годин шляху). Завітали не лише до пляжів, а й до пам'ятних місць міста. Набралися сили перед новим навчальним роком. Відпочинок вдався. Неймовірно, але факт, дружба не згасла за тривалий період розлуки. А ви повірите? Фото тут. (Дивимося Відпочинок в Одесі.)

   Перед черговим навчальним роком вирішили відпочити та набратися сил на пляжах Чорного моря. Вибрали село Хорли, що на півострові Гірький Кут у Херсонській області. Це місце відоме не тільки колишнім піонерським табором "Чорноморець", а також насиченою іонами срібла питною водою. Підвищений вміст йоду в морській воді, у степових та морських повітряних масах створює сприятливі умови для оздоровлення органів дихання. Маршрут проклали так: Сєвєродонецьк – Кремінна – Лиман – Краматорськ – Добропілля – Покровськ – Дніпро (заночували у родичів) – Запоріжжя – Мелітополь – Каланчак (на Каховку – Скадовськ) – Хорли. Разом: 800 км. Час у дорозі ~ 15 годин. Шлях можна і скоротити, або там немає доріг, або у жахливому стані. Фотомоменти відпочинку тут. (Дивимося Відпочинок у Хорлах.)

   Продзвенів останній дзвоник чергового навчального року і я з дідусем вирушив у турне маршрутом: Сєвєродонецьк-Київ-Умань-Черкаси-Київ-Сєвєродонецьк. Вражень від екскурсії дуже багато, це і прогулянка Софіївським парком та відвідування могили засновника брацлавського хасидизму раббі Нахмана, споглядання світлодинамічного плаваючого фонтану на Осташевському ставку та світломузичного фонтану з лазерним шоу в Умані , а у Черкасах найбільшого зоопарку України. А Київ є Київ, тут теж є на що подивитися. Фотозвіт тут. (Дивимося Сєвєродонецьк-Київ-Умань-Черкаси.)

   Поїздка цього разу видалася найтривалішою. Їхали більше семи годин, а винні дороги, точніше їхня відсутність. Обіцяного глобального ремонту не помітили, а ось заборонений ямковий спостерігали. Правда в Мирнограді полотно зробили на совість, але тут сам В.Гройсман контролював якість. От би скрізь так. Загалом фразу Н.В.Гоголя "дві біди - дурні та дороги" можна і до нашої країни застосувати, сподіваюся, тимчасово. Фотомоменти тут. (Дивимося Дніпро 2018.)

   Прочитавши анонси і подивившись рекламні ролики про зону відпочинку в м.Рубіжне, зважилися на ознайомлення з оною. Знаходиться вона поблизу станції Забіркіне на Пісочному водоймищі. Доглянута та облагороджена територія, оточена листяним лісом, обладнана для максимального комфорту відпочиваючих. На зворотній дорозі відвідали дитячий парк мікрорайону "Південний", тут усі атракціони для дітлахів безкоштовні. Трохи пофотографували. (Дивимося Зона відпочинку у м.Рубіжне.)

   Підвернувся випадок (весілля родички) і рвонули у довгоочікувану поїздку до Олександрії, що на Кіровоградщині і відома своїм одноіменним футбольним клубом. Рвонули – це голосно сказано, дороги жахливі. Але все-таки відвідали це чудове і затишне місто, батьківщину нашої бабусі Олени. Залишилася маса позитиву та фото. (Дивимося Поїздка до Олександрії.)

   Йдучи в ногу з часом, інакше кажучи, перебуваючи в тренді вирішив створити канал на YouTube(Ютуб). Зняті та відредаговані відеоролики користуються популярністю серед моїх однолітків. Найбільш вдалі можна подивитися тут. (Дивимося Мої відео.)

   Хоч зима цього року була морозною і не скупа на сніг, відлига прийшла якось рано і вже наприкінці лютого повітря прогрілося до +9. На Масляну знову все розтануло, так що зустрічали весну в чоботях. Заради цікавості вирішили перевірити передсвяткові обіцянки міської влади та відвідали гуляння на площі Перемоги. (Дивимося фото тут Масляна у Сєвєродонецьку.)

   На день соборності України відвідали товариський матч з мініфутболу у спорткомплексі "Артемсіль" м.Соледар між збірними м.Лисичанська та м.Бахмута. Гра була захоплюючою, всі ми, а особливо дідусь Мишко, вболівали та підтримували нашого Тимура, але у напруженій боротьбі лисичани поступилися господарям поля з рахунком 4:6. Після матчу були запливи в басейні та відвідування соледобувної шахти. (Подивимося фото тут Футбол у м.Солідар.)

   Тепер свято знань настав і для мого брата Тимура, він у школу пішов, ретельно вчив таблицю множення, тренувався у читанні книг, писав літери та прості слова. Попереду довгі роки навчання, контрольні роботи, диктанти та незабутні шкільні роки. (Фото тут Першокласник Тимур.)

   Активний відпочинок не зашкодить! З таким девізом вирушили до Карпат (я, Тимур, дідусь Мишко та бабуся Олена). Спочатку на авто до Дніпра, потім поїздами, Дніпро – Львів, далі Львів – Рахів, десантувалися у смт.Ворохта, котедж було замовлено та сплачено заздалегідь, як і квитки в обидва кінці. І ось вона, довгоочікувана гуцульщина, центр Карпат. Тут гори та річки, водоспади та смереки! Найцікавіше сфотографували. (Фото тут Відпочинок у Карпатах.)

   Цього року День міста та День хіміка припав на 29 травня. Гарна погода та настрій, виступи творчих колективів, караоке, свято морозива та багато іншого. Було святково та весело. Щось сфотографували. (Дивись тут День міста 2016.)

   71 річницю Перемоги у другій Світовій війні відзначали і у Сєвєродонецьку. Погода-клас! Грав духовий оркестр, виступали колективи мистецької самодіяльності, вітали ветеранів. Щось затрималося в об'єктиві фотокамери. (Дивись тут 71 річниця Великої Перемоги.)

   Свято Перемоги та його підготовка не оминули і Сєвєродонецьк. Тут все у стилі "ретро". Навіть форма у солдатів лляна, кажуть, що матеріал у Білорусії замовляли. Гучали наживо пісні та музика воєнних років, вальс та хороводи. Потім чай із солдатами. (Подивимося фото тут Свято Перемоги.)

   Поїздка до Дніпропертовська нічим не відрізнялася від попередньої, дороги продовжували знищуватися, а ями прогресували. Таке враження, що почалася боротьба між вибоїнами та асфальтом, хто кого? Останній, вочевидь, в аутсайдерах. Зате відпочили чудово. (Подивимося тут Дніпро-травень 2016 та відеозвіт у ютубі.)

   Зима закінчилася і почав оживати улюблений Гогольсквер. У лютому переможці конкурсу встановили тут архітектурні композиції (МАФ) - це букбокси буккросінгу, стелла світу, габіони, лавочка закоханих, а сьогодні вже у розпалі волонтерський рух та толоки-суботники із традиційним чаєм із самовару. Ми також тут. (Дивись фото Суботник у березні.)

   27 грудня вперше у сквері проводились Гоголівські читання, організаторами виступили активісти ініціативної групи з його відродження, спробувавши свої сили у театральному мистецтві. Мельпомена їм усміхнулася. Вийшло святково та весело. Таке враження, за що вони не візьмуться, у них все виходить. Містика чи талант? Звіт тут. (Дивись Гоголівські читання.)

   9 жовтня у дитсадку у Тимура (підготовча група *Колосок*) проводився ярмарок "Золота осінь - 2015". Конкурси, ігри та дари осені. *Колосок* поза конкуренцією, взяли перше місце, один чай чого коштував! Дідусь Мишко десь роздобув і заварив у самоварі лимонний чебрець... Фотки тут. (Дивись Ярмарок у дитсадку.)

   22 липня річниця звільнення Сєвєродонецька від незаконних військових формувань співпала із призначенням нового губернатора, навіть президент Порошенко П.А. приїхав та його представив. А ще на Радянському майдані урочисто відкрили пам'ятник генерал-майору Національної гвардії України Олександру Радієвському, підрозділи під його командуванням звільняли наше місто, шкода, що цей командир загинув від кулі снайпера... Фотки тут. (Дивись Річниця визволення міста.)

   Протягом суботників у улюбленому сквері Гоголя та зацікавившись його оформленням, були запрошені до саду нашого ландшафтного дизайнера. Там у саду так класно! Це треба бачити, розповісти не можна, не вийде. Фотки тут. (Дивись Ландшафтний дизайн.)

   31 травня в Сєвєродонецьку потрійне свято - Трійця, День міста та День хіміка. Тут майстер-класи та вернисажі, вироби народних умільців та юних техніків, велогонка та радіокеровані моделі, музика, пісні, танці та гарна погода та настрій. Щось сфотографували. (Дивись День міста у Сєвєродонецьку.)

   16 травня у Сєвєродонецьку пройшов флешмоб, присвячений Дню Європи. Було дуже цікаво та весело. Велопробіг, конкурси малюнків та кондитерів, майстер класи та виступи вуличних музикантів, презентація шкільних євроклубів та вікторини на знання Європи. І ми взяли участь, погода намагалася перешкоджати, але потім їй сподобалося, і вона погодилася на перемир'я. Фото тут. (Дивись День Європи у Сєвєродонецьку.)

   На цей раз поїздка видалася напруженою. Дорога виявилася набагато гіршою, ніж очікували, а на деяких ділянках вона просто знищена. Дідусь назвав дорогу рокадним шляхом і сказав, що це камнеєди асфальт згризли. Їхали на 1,5 години довше, ніж звичайно. Відпочили по повній: метро, коктейлі, шейки, горки... На природу не вирвалися, погода була дощовою. Фотосесія тут. (Дивись Рокада у Дніпропетровськ.)

   У Сєвєродонецьку 6 квітня 2015 року на честь роковин кривавій акції на підтримку єднання України пройшов флеш-моб "З Україною в серці". Тут взяли участь не лише активісти та представники адміністрації, а й депутати Верховної Ради. Вони привезли з Києва унікальні деревця та чагарники, які були висаджені у майбутньому "Євросквері" біля міського Палацу культури. Цей захід не міг не пройти без нашої бабусі Олени. Фотки тут. (Дивись Флеш-моб у Сєвєродонецьку.)

   28 березня 2015 року – загальноміський суботник у Сєвєродонецьку. Активісти на всіх фронтах. Не відстала і наша ініціативна група "Сквер Гоголя", тут, в однойменному сквері, толока просто кипіла. Погода, щоправда, не "ах", але завдання виконали. Я так само здогадався, що праця не тільки людину облагороджує, а й сквери. Фотки виклав. (Дивись Суботник 28 березня 2015.)

   Наш Тимур народився 16 січня. Йому виповнилося 5 років. Зазначали у Лисичанську у кафе "Челентано піца". Соки, морозиво та сама піца, смакота. Потім поїхали до Сєвєродонецька до бабусі з дідусем. Тимуру тут подарували планшет та спільний подарунок для нас – шахи з СРСР, а магазин "Comfy" подарував річну ліцензію на антивірус. Планшет пройшлося мені налаштовувати. (Дивись День народження Тимура.)

   Побачивши оголошення у соц. мережах та на міському порталі про майбутній суботник з благоустрою скверу ім М.В. Гоголя у рідному Сєвєродонецьку, вирішили взяти участь. Погода видалася чудовою і попрацювали чудово. Фотки виклав. (Дивись  "Суботник".)

   10 жовтня у дитсадку у Тимура проводився ярмарок "Золота осінь". Погода видалася чудовою, "бабине літо" - одним словом. Були конкурси, танці, музика. Жаль президент не був присутнім, він у Сєвєродонецьку був, а ярмарок тут проводився 11 жовтня. (Дивись  "Ярмарок".)

   Із самого початку року стільки подій! Майдан, революція, втеча можновладців. Скільки нових слів! Тітушки, сотники, правий сектор, балаклави, сепаратисти, колоради. І ми проривалися через блок-пости під час візиту до Дніпропетровська. Дещо зняли прихованою камерою, не дозволяють відкрито. (Дивись  "Дніпро 2014".)

   Цього року обрали відпочинок на Чорному морі поблизу Алушти. Це місце чомусь називають Санта-Барбарою або просто Утьос. Забронювали номер у готелі "Корона", ми тут вже бували в 2008-2009 рр. Я порахував відстань від нашого будинку до готелю – 803 км, час у дорозі – 12 годин. Відмінний відпочинок, чудова погода, море, сонце. Дещо сфотографували. (Дивись  "Корона 2013".)

   Набридла буденність і вирішили провести вихідний на новому місці. Вибрали БАКАЙ-озеро (у перекладі з української - це яма, вироблення піщаного кар'єру) поблизу Сіверська. На дорогу витратили 1,5 години (65 км., а дороги просто немає). Сподобалося, дуже чиста, тепла вода та повітря приємне, сосновий ліс, тому що. (Дивись  "На озері Бакай".)

   25 травня довелося складати іспит на підтвердження білого поясу з карате. Після виконання численних команд та відповідей на питання семпай-сенсея було вручено сертифікат визнання. Уся церемонія зайняла близько двох годин і проходила у ДЮСШ, тут і дідусь Мишко тренувався свого часу. Дещо вдалося сфотографувати. (Дивись  "Білий пояс".)

   Травень-весняний місяць, і так уже склалося, що на травневі свята ми їздимо до Дніпропетровська, а може й тому, що мій прадід був учасником Великої Вітчизняної війни. Загалом завітали, відпочили, погостили. Фотки виклав. (Дивись  "І знову здрастуйте".)

   Настав 2013 рік. Змія змінила дракона (цікаво, а хто з них кращий). У нас у будинку на першому поверсі хочуть закінчуватись ремонти, попереду дні народження, свято мами, масляна. Почав перейматися творчістю Віктора Цоя, дуже подобається. Деякі фотки виклав. (Дивись  "Рік 2013, початок".)

   Минув 2012 рік, навчальний, щоправда, не закінчився. Попереду довгоочікувані канікули! У Тимура у дитсадку та у нас у школі пройшли Новорічні свята. На маскараді я уявляв романтичного героя - морського пірата, ну не сомалійського, а казкового. Тимур був у костюмі Петрушки, він голосно читав вірші про діда Мороза і заслужено отримав подарунок. Ми подорослішали на один рік. Фотки виклав. (Дивись  "Год 2012".)

   До Сєвєродонецька приїхала виставка метеликів та інших екзотичних комах (павуків, тарганів, паличників та ін.). Завітали та награлися з метеликами. Їх можна брати руками, ловити, (тільки не за крила), фотографувати. Купили пару екземплярів із ентомологічної колекції, краса! Фотки виклав. (Дивись  "Виставка метеликів".)

   Наш тато Юра за фахом інженер-будівельник, от і приходять йому на думку всякі незвичайні будівельні ідеї. Одна з них  -  будівництво паркану з пляшок. Це ще й економічно виправдано, адже такий паркан, як мінімум, у 10 разів дешевший. Що з цього вийшло, подивіться. Фотки виклав.   (Дивись  "Паркан із пляшок".)

   28 червня – День Конституції України. На це свято випало кілька вихідних. Вирішили відпочити, вибір упав на сел. Сєдове, що на Кривій Косі Таганрозької затоки. Сіли й поїхали: я, Тимур, мама, тато, бабуся та дідусь. Зупинились у пансіонаті "Кристал" у котеджі класу "люкс". Відпочинок видався на "відмінно", навіть встигли відвідати заповідник "Меотида". Фотки виклав.   (Дивись "Відпочинок у Сєдово".)

   На Першотравневі свята 2012 року було багато вихідних та вирішили поїхати до Дніпропетровська до родичів. Дорога була незабутньою, таке враження, що асфальт зрізали та перенесли на траси для Євро-2012. Але як виявилося, що зрізали не лише асфальт, а й частину бетонної дороги між Костянтинівкою та Червоноармійськом, але доброю дорогою будь-який проїде. Я чув якісь незрозумілі слова на адресу шляхобудівників, таких у словнику немає, а дідусь сказав, що вони взяті зі словника Даля, але це для старшокласників напевно. Попереду дорога додому... Фото відпочинку виклав.   (Дивись "У Дніпропетровську".)

   А у квітні 2012 року відвідали ферму з вирощування всякої живності у Кремінському районі. Тут живуть та господарюють наші родичі. У них не тільки гусята, каченята, а й курчата, кролики та козенята. Ці особини такі милі, правда, коли маленькі. Деякі фотки виклав.   (Дивись "На фермі х.Пристін".)

   А нещодавно відвідали центр розваг "City Smile" у Сєвєродонецьку. Ну дуже сподобалося, а наш молодший "науковий співробітник" Тимур навіть плакав, то йти не хотів. Не обійшлося і без критики, дідусь сказав, що ціни завищені. У його молодості ціна одного такого атракціону прирівнювалася до ціни буханця хліба. А що ж він хотів, адже тоді ще не підписали кабальні газові контракти, так, був СРСР... Фотки виклав.  (Дивись "City Smile".)

   А цього року зима прийшла із запізненням, натомість була люта та морозна, навіть у глобальне потепління не віриться. Три тижні не ходив до школи (можна було б і більше), скасували заняття. Відпочив від щирого серця, вивчив вірш А.С. Пушкіна "Зимовий вечір". А на масляну все розтануло і потекло. Загалом і зустріли та проводили, чекаємо на весну та Євро-2012. Фотки виклав.  (Дивись "Встреча и проводы".)

   А у нас ще є собака на прізвисько Джина. Вона породиста, королівський пудель, але хитра крадійка, як і всі королівські династії. Бабуся її називає кобилою, а дідусь погрожує відхльостати її віником. Дідусь не знає, що віника в них у квартирі немає. Фотки виклав.  (Дивись "Наша Джина".)

   А наша мама Марина очень любит фотографировать всякие необычные сюжеты, к примеру, грозу, радугу и т.п. Нашел в домашних архивах некоторые изображения и выложил.  (Дивись "Мамині роботи".) Начебто все таке бачили, але ніхто не сфотографував, а я пишаюся - це наші фотки, авторські.

   1 вересня - День знань. До школи пішов. Прощавай, дитинство. Перший раз у перший клас, тепер я першокласник-букашка. А вчитися треба, бо дідусь з бабусею мою писанину перевіряють і рецензують. Фотки виклав.  (Дивись "Перший раз в перший клас".)

   А нещодавно ми їздили з дідусем та бабусею відпочивати у Гарячий Ключ. Це Краснодарський Край у Росії. На митницях стояли довго, але відпочинок нам сподобався. У Ключі живуть друзі бабусі та дідуся. детальніше..

   До нас у гості приїхали із Дніпропетровська Карасики всією родиною. Карасики-це у них таке прізвище - "Карасік", вони кажуть, що до села приїхали, кому село, а нам Лисичанськ. Вони ще з собою прихопили прабабусю Галю, дідусь її називає тещею, але вона гарна. Викладу фотки після їхнього від'їзду.  (Дивись "А у нас Карасики і не тільки".)